3 роки Верховній Раді
Депутатська дисциплінованість
Як часто народні обранці попри свою фізичну присутність у парламенті та офіційну реєстрацію не проявляють своєї позиції під час розгляду питань й не голосують?
Експерти ОПОРИ порахували, що таким чином внаслідок не натискання на жодну з кнопок українські парламентарі ігнорували голосування у майже третині випадків.
Робота Верховної Ради VIII скликання
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки дисциплінованими були парламентські фракції, а також дослідила, хто з нардепів найстаранніше відвідував парламент.
понад 370
пленарних засідань
12 000
разів відбувались голосування
більше 3 років
роботи парламенту під час VIII скликання
За даними письмової реєстрації народних обранців на пленарних засіданнях найбільш дисциплінованою виявилась фракція "Народного фронту" (показник відвідуваності – 85,9%). На другому місці – фракція "Блоку Петра Порошенка" (82,5%). Показники відвідуваності Об'єднання "Самопоміч" та Радикальної партії Олега Ляшка складають 81,6% та 81,2% відповідно. У свою чергу члени ВО "Батьківщина" письмово зареєструвались на 80,1% пленарних засідань, а позафракційні народні депутати були відповідальними у цьому контексті в 74,8% випадків. За результатами моніторингу найменш дисциплінованими стали народні обранці з фракції "Опозиційного блоку" (69,1%) та депутатських груп "Воля народу" (68,5%) і "Партія "Відродження" (67,8%).
85,9%
82,5%
81,6%
81,2%
80,1%
74,8%
Позафракційні
69,1%
68,5%
Депутатська група
67,8%
Депутатська група
Варто відзначити, що для більшості фракцій парламенту результати електронної реєстрації загалом демонструють нижчі показники відвідуваності. Винятком тут є вже згадані вище фракція "Опозиційного блоку" та депутатські групи "Партія "Відродження" і "Воля народу".
У свою чергу, Громадянська мережа ОПОРА також порівняла дані
письмової реєстрації народних депутатів різних фракцій з даними безпосередньої участі у голосуваннях. Адже згідно зі статтею 26 Регламенту Верховної Ради України саме дані письмової реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату України за час участі в пленарних засіданнях Верховної
Ради України. У Законі також зазначено, що спірні питання розглядаються комітетом, до предмета відання якого належать питання регламенту. До речі, один з таких випадків щодо нарахування заробітної плати народному депутатові Мустафі Найєму розглядався 29 травня 2017 року в Регламентному комітеті.
Виявилось, що для всіх без винятку фракцій та груп парламенту характерна значна різниця між даними письмової реєстрації та фактичною участю в голосуваннях. Для фракції "Об'єднання "Самопоміч" вона складає 14,3%, "Блоку Петра Порошенка" – 22,3%, "Народного фронту" – 24,3%, ВО "Батьківщина" – 29,3%, Радикальної партії Олега Ляшка – 32,6%, а для позафракційних народних обранців – 34,6%. Найбільша ж різниця між офіційною реєстрацію та безпосереднім голосуванням – в "Опозиційного блоку" та депутатських груп "Воля Народу" і "Партія "Відродження" – понад 40%.
14,3%
22,3%
24,3%
29,3%
32,6%
34,6%
Позафракційні
46,7%
46,8%
Депутатська група
46,9%
Депутатська група
Таку значну різницю між письмовою реєстрацією та фактичною участю у голосуваннях народних депутатів у першу чергу можна пояснити високим показником "неголосування". Тобто ситуації, коли депутати не голосують взагалі: ні "за", ні "проти", ні "утримався". Хоча вони були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні в парламенті.
Загалом парламентарі таким чином ігнорували голосування у майже третині випадків. Дану позицію, з однієї сторони, можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов'язку брати участь у розгляді винесених на розгляд ініціатив, проте з іншої – вона може бути важливою для подальших домовленостей з іншими політичними силами.
На мою думку, нерідко народні депутати України не голосують зі свідомою метою уникнення публічного позиціонування з того чи іншого питання. Це дозволяє їм мати гнучку позицію перед виборцями або політичними партнерами.

Умовно кажучи, фракція чи окремі депутати не голосують за резонансний законопроект у першому читанні, але після домовленостей із колегами з інших фракцій підтримують проект у другому читанні. Така стратегія дозволяє уникнути звинувачень у непослідовності з боку виборців і медіа, а з іншого боку відсутність чіткої позиції з резонансного питання є сигналом про готовність домовлятися.

Я не вважаю, що своїм неголосуванням депутати порушують вимоги законодавства, але вони обмежують можливості контролювати і фіксувати виконання політичних зобов'язань, аналізувати політики, які підтримуються депутатами, фракціями чи групами"
Олександр Клюжев
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА
Крім того, за результатами аналізу письмової та електронної реєстрацій, а також безпосередньої участі у голосуваннях (голосування "за", "проти", "утримався") до топ-10 найчастіших "відвідувачів" українського парламенту увійшли: Іван Спориш ("Блок Петра Порошенка"), Михайло Бондар ("Народний фронт"), Віктор Пинзеник ("Блок Петра Порошенка"), Володимир Мельниченко ("Блок Петра Порошенка"), Микола Величкович ("Народний фронт"), Григорій Шверк ("Блок Петра Порошенка"), Ігор Васюник ("Народний фронт"), Сергій Мельник ("Блок Петра Порошенка"), Володимир Арешонков ("Блок Петра Порошенка") та Микола Федорук ("Народний фронт"). У даних народних обранців відсоток участі у голосуваннях, письмової та електронної реєстрацій становить понад 90%.
Отже, згідно з даними офіційних реєстрацій, що відбуваються у стінах парламенту, українські парламентарі доволі старанно відвідують пленарні засідання. Проте дані безпосередньої участі в голосуваннях свідчать про значно меншу дисциплінованість депутатів усіх без винятку фракцій та груп.
Дані отримані Громадянською мережею ОПОРА за допомогою Порталу відкритих даних Верховної Ради України.
Матеріал підготовлено в рамках проекту "Сприяння відкритості роботи парламенту через технічне вдосконалення Порталу відкритих даних Верховної Ради України" на виконання Плану дій Ініціативи "Відкритий парламент" за підтримки проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу".
Автори:
Андрій Савчук
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА
Фото: ОПОРА

Редагування тексту: Анна Бондар

Оформлення матеріалу: Катерина Жемчужникова
Made on
Tilda