3 роки Верховній Раді
"На межі":
скільки разів парламент ледь не провалив голосування
За три роки роботи Верховної Ради України VIII скликання в парламенті відбулася майже тисяча голосувань, результат яких залежав від щонайбільше трьох народних обранців. Понад 40% випадків цих голосів вистачило, щоб ухвалити позитивне рішення. Ще у близько 60%не
вистачило для прийняття результативного рішення. У даному матеріалі з серії "3 роки Верховній Раді" Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала найбільш цікаві голосування та дослідила причини, чому велика кількість голосувань знаходиться на межі провалу.
У листопаді 2017 року Верховна Рада України проголосувала за основу проект Виборчого кодексу №3112-1, який передбачає запровадження пропорційної системи з голосуванням за відкриті виборчі списки на виборах депутатів Верховної Ради АР Крим, обласних рад, міських рад Києва та Севастополя та міських рад з кількістю виборців 90 і більше тисяч виборців. За проголосувало 226 народних депутатів, що є мінімально
потрібною кількістю голосів для ухвалення парламентом позитивного рішення. Прийняття Виборчого кодексу в першому читанні стало справжньою несподіванкою, адже напередодні голосування мало хто вірив у можливість його ухвалення. Тим більше, що парламент уже провалив голосування за три різні законопроекти, які передбачали зміну виборчих правил. Від провального голосування за проект Виборчого кодексу врятував лише один голос.
І цим рятівником міг бути будь-який депутат з тих, хто проголосував "за", незважаючи на те, до складу якої фракції він входить. Оскільки проект Виборчого кодексу був "на межі" провалу, ОПОРА вирішила проаналізувати, у скількох випадках впродовж цього скликання народні депутати ухвалювали рішення в парламенті простою більшістю, тобто 226 голосами.
У період з листопада 2014 по листопад 2017 років у Верховній Раді України відбулося:
11 318
голосувань за включення питань до порядку денного сесії та розгляду їх по суті
1 370
разів депутати віддавали щонайменше 226 голосів "за"
9 948
питань набирали менше 226 голосів
На межі непроходження
142
рази парламентарі приймали рішення 226 голосами
145
рішень були ухвалені 227 голосами
151
голосування підтримали 228 депутатів
Окрім вже згаданого голосування за проект Виборчого кодексу, ще варто виділити низку цікавих голосувань. Одне з них також стосується виборчої тематики. У вересні 2015 року парламент 226 голосами ухвалив Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо організації проведення перших виборів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (№3008). Він був спрямований на узгодження виборчого законодавства та законодавства про об'єднання територіальних громад (децентралізацію), щоб провести вибори у новоутворених територіальних громадах. 31 травня 2016 року Верховна Рада 226 голосами підтримала включення до порядку денного сесії законопроект про внесення змін до статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (№4680). Згодом він був прийнятий. ОПОРА загалом позитивно оцінила ухвалення нового законодавства, оскільки воно забезпечує безперервність у належному обслуговуванні багатоквартирних будинків до
моменту визначення управителя для таких будинків (до визначення результатів конкурсу управителів діятимуть старі договори). Проте Закон містить і хибні положення. Він передбачає продовження утримання багатоквартирних будинків житлово-будівельними кооперативами (ЖБК). Це значить, що на співвласників багатоквартирних будинків буде покладено обов'язок "відшкодовувати" ЖБК витрати на утримання будинку. 14 березня 2017 року парламентарі 226 голосами ухвалили рішення про розгляд питання про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради України. У підсумку відповідна Постанова була підтримана 240 депутатами. Згідно з документом до комітетів Верховної Ради увійшли 25 народних депутатів. Завдяки цим змінам коаліція, яка складається з фракцій "БПП" та "Народного фронту", змогла отримати більшість у Комітеті з питань запобігання та протидії корупції, що у підсумку зіграло ключову роль 6 грудня 2017 року під час голосування в комітеті про висловлення недовіри його голові Єгору Соболєву (Об'єднання "Самопоміч").
Ще одне голосування стосувалося державного фінансування партій. 226 голосів депутати віддали під час сигнального голосування за проект Закону про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансування політичних партій (№2138а). Окрім цього, 226 голосами депутати підтримали внесення змін до Державного бюджету України на 2017 рік (№6600), декілька проектів Постанов про звільнення суддів, внесли зміни Кримінального кодексу щодо криміналізації контрабанди небезпечних речовин, частин вогнепальної зброї (№3254-д), перейменували село Матроська Ізмаїльського району Одеської області та село Данине Ніжинського району Чернігівської області, поверталися двічі до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж (№4497). У квітні 2016 року депутати 226 голосами повернулися до розгляду питання про схвалення Програми діяльності КМУ, а у вересні 2015 року – затвердили порядок денний на 3 та 4 вересня.
Що стосується попередніх скликань, то парламент неодноразового давав 226 голосів за важливі рішення. Наприклад, 18 грудня 2007 року, завдяки 226 голосам, Юлія Тимошенко була призначена на посаду Прем'єр-міністра України. Цікаво, що напередодні 11 грудня 2007 року коаліція, до якої входили фракції "Наша Україна – Народна самооборона" та "Блок Юлії Тимошенко", не змогла знайти 226 голосів за кандидатуру Тимошенко. Тоді для ухвалення позитивного рішення не вистачило одного голосу. «За» проголосувало 225 депутатів.
Не вистачило одного голосу
Одного голосу для ухвалення рішення парламентом не вистачило у 121 випадку (з них 9 голосувань - сигнальні, одне - рейтингове).
33
голосування стосувалися повернення до розгляду питання
9
голосувань були щодо направлення на повторне друге читання
6
голосувань стосувалися розгляду за скороченою процедурою

Інші голосування відносилися власне безпосередньо до розгляду законодавчих ініціатив. Окрім цього, двох голосів не вистачило у 143 випадках, трьох голосів – 264 випадках.
Серед цікавого можна виокремити голосування про включення до порядку денного та розгляд 7 грудня 2017 року проекту Постанови про відкликання Соболєва Є. В. з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (№7368). Так, спершу включення цього питання до порядку денного набрало 225 голосів, а вже згодом, за дві хвилини після першого голосування, проект цієї постанови
набрав 241 голос. У підсумку – парламент 256 голосами відкликав з посади голову Антикорупційного комітету. Серед інших цікавих голосувань можна виокремити сигнальне голосування за проект Закону про Національну поліцію (№2822), який у підсумку народні обранці підтримали 278 голосами. Що стосується не сигнальних голосувань, які дають можливість оцінити, чи є голоси в залі, то тут
варто виділити голосування в другому читанні та в цілому за проект Закону про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті (№1558-1). Чи, наприклад, голосування за основу законопроекту про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад (№3390).
Серед головних причин, чому низка законодавчих ініціатив не знаходять достатнього рівня підтримки в парламенті, є в першу чергу те, що дві фракції коаліції не мають фактичної більшості у Верховній Раді України. Математика досить проста: фракція "БПП" нараховує 138 депутатів, а "Народний фронт" – 81, плюс Голова Верховної Ради Андрій Парубій та його перша заступниця Ірина Геращенко. Загалом 221 парламентар при мінімально необхідній кількості у 226 голосів. Разом з тим Голова Верховної Ради Андрій Парубій неодноразово зазначав, що коаліція існує і вона нараховує більше 226 народних депутатів. За його словами, до коаліції входить ряд позафракційних депутатів, які не відкликали свої
підписи під Коаліційною угодою. Проте підписи під угодою спікер так і не продемонстрував. Ще однією причиною є те, що участь депутатів як фракцій коаліції, так і опозиційних фракцій не абсолютна. Рівень участі в голосуваннях фракцій "БПП" і "Народного фронту" становить 88%, що дещо вище у порівнянні з іншими фракціями. При цьому потрібно враховувати фактор, що у фракціях коаліції, як і у кожній фракції та парламентській групі, є депутати, які голосують проти лінії фракції (у "Блоці Петра Порошенка" таких депутатів 34%, у "Народному фронті" – 20%). Окрім цього, результати ОПОРИ свідчать, що після розвалу широкої коаліції (виходу з неї трьох фракцій – ВО "Батьківщина", "Самопомочі" та Радикальної партії) у 2016 році
значно знизилася продуктивність законотворчої роботи парламенту. Тому результати голосування дуже часто залежать не від позиції фракцій коаліції, а від голосування інших політичних сил та позафракційних депутатів. У цих умовах коаліція змушена шукати голоси в парламенті. Дуже часто ці голоси дають депутатські групи "Відродження" та "Воля народу", а також Радикальна партія, інколи – "Опозиційний блок" і позафракційні. За низку законопроектів дають голоси ВО "Батьківщина" та "Самопоміч". Проте, коли голоси знайти не вдається, є серйозні ризики, що ряд питань, які розглядаються в парламенті, опиняються на межі можливого неприйняття.
Матеріал підготовлено в рамках
Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво»,
що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

Автори:
Анатолій Бондарчук

Керівник проекту Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми РАДА
Фото: ОПОРА

Редагування тексту: Анна Бондар

Оформлення матеріалу: Катерина Жемчужникова
Made on
Tilda