3 роки Верховній Раді
як багато "наподавали" законодавчих ініціатив
За три роки роботи Верховної Ради восьмого скликання було зареєстровано майже шість тисяч проектів законів. Проте лише кожен дев'ятий законопроект має перспективи ухвалення. Найбільшою підтримкою у сесійній залі користуються законодавчі ініціативи Президента – три чверті чинних законів.
Серед парламентських фракцій найбільш успішними виявились представники Радикальної партії Олега Ляшка – кожен шостий підтриманий законопроект їхнього співавторства. У цьому матеріалів з серії "3 роки Верховній Раді" Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала всі законодавчі ініціативи цього періоду.
Законодавчі ініціативи
За три роки діяльності Верховної Ради в українському парламенті було зареєстровано
10 460 законодавчих ініціатив:
5 927
законопроектів
4 483
проекти постанов
46
пропозицій Президента до Закону
3
проекти Кодексів
(Трудовий та два Виборчих)
1
проект Заяви
"Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян"
У законопроектній роботі найбільш ініціативними виявились народні депутати, вони зареєстрували 4 972 (84%) проекти законів. Ще 821 (14%) законопроект був поданий Кабміном та 134 (2%) Президентом. З цієї маси законодавчих ініціатив лише 699 (11,8%) стали чинними законами. Також український парламент за три роки роботи ухвалив 1 424 постанови.
Найвищим рівнем підтримки у сесійній залі користувались саме законопроекти Президента – 75,4% (101 із 134) підтриманих ініціатив. У свою чергу майже третина – 29,2% (240 із 821) законопроектів Кабміну набули чинності. Натомість лише 7,2% (358 з 4 972) законопроектів авторства самих народних депутатів були позитивно проголосовані в сесійній залі.
Якщо говорити про адвокаційну спроможність парламентських фракцій, то коефіцієнт прийнятих законопроектів також є хоч і різним, проте однаково низьким для всіх парламентських фракцій. Найвищим показником ухвалених законопроектів, до розробки
яких долучились представники фракції, можуть похизуватися депутати Радикальної партії Олега Ляшка – 15,9%, в той же час коефіцієнт прийнятих законопроектів співавторами яких були члени "Опозиційного блоку", становить лише 4,6%.
Крім того, народні депутати щосесії реєструють щонайменше 650 проектів законів, що значною мірою ускладнює як процес їх якісного попереднього аналізу в комітетах, так і зменшує перспективи ухвалення окремо взятого законопроекту в сесійній залі.
Кількість ініційованих законопроектів постійно зростає (у 2017 році було зареєстровано майже 1 200 ініціатив), а кількість законів, які приймає Верховна Рада (лише 151 ухвалений законопроект у 2017 році), залишається відносно стабільною. Так, тільки кожен дев'ятий законопроект, зареєстрований у парламенті, має перспективи ухвалення.

Оскільки значна кількість законопроектів призводить до так званого явища "законодавчого спаму", Громадянська мережа ОПОРА вже вкотре наголошує на доцільності переглянути спосіб внесення депутатами індивідуальних законопроектів (2 078 зареєстрованих ініціатив). Наприклад, передбачити норму про можливість внесення депутатських законопроектів лише фракціями або групою народних депутатів. Крім того, доцільним є спрощення процедури голосування для різних типів законодавчих ініціатив.
Матеріал підготовлено в рамках проекту "Сприяння відкритості роботи парламенту через технічне вдосконалення Порталу відкритих даних Верховної Ради України" на виконання Плану дій Ініціативи "Відкритий парламент" за підтримки проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу".
Автори:
Андрій Савчук
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА
Фото: pixabay.com, ОПОРА

Редагування тексту: Анна Бондар

Оформлення матеріалу: Катерина Жемчужникова
Made on
Tilda