2,5 роки парламенту
Опозиція всередині коаліції
Як змінилась спільність голосувань фракцій
після виходу частини з них із коаліції
Депутати Верховної Ради VIII скликання перетнули екватор терміну, відведеного їм законом для реалізації своїх повноважень, і це безумовний успіх, якщо згадати, що цьому парламенту мало хто пророкував довге майбутнє. В перші місяці роботи новообраного парламенту лунали пророцтва про те, що Верховна Рада не протягне й півроку, якщо не буде реформ. Коли реформи, хоча повільно та хаотично стартували, розмови про майбутнє парламенту звелися до вгадування півроку, коли можуть відбутися позачергові вибори: цієї осені чи наступної весни?
Основним аргументом на користь такого сценарію стало розгортання коаліційної кризи, спричиненої суперечностями всередині правлячої коаліції та критикою уряду з боку фракцій, які й сформували цей перший уряд після Революції Гідності. Відставка уряду Арсенія Яценюка у квітні 2016 року і формування нового складу Кабінету Міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом остаточно не розв'язали навколо коаліційну політичну кризу, але перевели її в іншу площину – в парламенті постала системна опозиція не до парламентської більшості, а всередині цієї більшості.
лютий 2016
Коаліційна Угода лишається чинною, однак фракції, які в лютому 2016 року публічно задекларували про свій вихід з коаліції, розв'язали собі руки щодо вибіркового дотримання взятих на себе зобов'язань. Після фактичного розпаду парламентської більшості процес прийняття законів є не стільки результатом втілення публічних домовленостей та спільних планів, скільки проявом кулуарних політичних торгів та спонтанних рішень.
Спільність голосувань коаліційних фракцій
Показник спільності голосувань фракцій партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Народний фронт» з їхніми партнерами по коаліції ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та Об'єднання «Самопоміч» знизився. Якщо до лютого 2016 року спільність голосувань коаліційних фракцій варіювалась з 55% до 81%, то після виходу трьох фракцій з коаліції показник знизився до діапазону 35%-67%.
55%-81%
До лютого 2016 року
35%-67%
Після лютого 2016 року
Після виходу з коаліції «Батьківщини», Радикальної партії та Об'єднання «Самопоміч»
Нагадаємо, що спільність голосувань фракцій характеризує рівень взаємодії та узгодженості позицій фракцій під час голосувань. Цей показник вираховується на основі аналізу й порівняння рівня підтримки фракціями кожного законопроекту. Підтримка фракції означає, що 50% + 1 депутат фракції віддали свої голоси за.
Ядро парламентської більшості
Розпад коаліції майже не вплинув на поведінку двох фракцій, які є ядром парламентської більшості й у своєму складі нараховують 221 депутата – «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Народний фронт». Як і раніше, в понад 90% випадків вони голосують однаково. Натомість їх стосунки з колишніми партнерами по коаліції дещо охололи.
221 депутат
Кількість депутатів у двох основних фракціях парламентської більшості
90%
Понад такий відсоток випадків дві основні фракції більшості голосують однаково
Сумісність голосувань БПП
з іншими фракціями
Відсоток підтримки змінився з того, що був в рамках коаліції до того, який було зафіксовано після виходу з коаліції частини політичних сил
з 95% до 91%
з 79% до 66%
з 66% до 63%
з 66% до 46%
з 4% до 9%
з 8% до 5%
У фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» найбільші розходження в голосуваннях склалися з «Батьківщиною». Якщо в ранзі учасника коаліції «Батьківщина» і БПП голосували спільно у 66% випадків, то з березня 2016 року цей показник зменшився до 46%. Сумісність голосувань БПП з Радикальною партією зменшилася з 79% до 66%. Натомість дуже незначною мірою змінилася інтенсивність взаємодії БПП з Об'єднанням «Самопоміч» – зменшилася лише на 3%.
Це виглядає дещо парадоксально на фоні гучного конфлікту з вивезенням сміття у Львові, що супроводжується жорсткою взаємною критикою. Показовим також є факт незначного зростання кількості спільних голосувань між БПП і «Опозиційним блоком» – з 4% до 9%, що певною мірою не лише ілюструє ситуативний характер політичних домовленостей, але й свідчить про розширення кола їх учасників.
Сумісність голосувань «Народного фронту»
з іншими фракціями
Відсоток підтримки змінився з того, що був в рамках коаліції до того, який було зафіксовано після виходу з коаліції частини політичних сил
з 95% до 91%
з 81% до 67%
з 66% до 64%
з 67% до 46%
з 4% до 9%
з 9% до 5%
Розпад коаліції найбільш відчутно вплинув на якість взаємодії між собою трьох фракцій, які вийшли з парламентської більшості – «Батьківщини», Радикальної партії і «Самопомочі». Показник спільності голосувань між ними суттєво зменшився, а найбільшими антагоністами стали «Батьківщина» і Радикальна партія (рівень сумісності голосувань знизився з 58% до 35%).
Найбільші антагоністи
Розпад коаліції найбільш відчутно вплинув на якість взаємодії між собою трьох фракцій, які вийшли з парламентської більшості – «Батьківщини», Радикальної партії і «Самопомочі». Показник спільності голосувань між ними суттєво зменшився, а найбільшими антагоністами стали «Батьківщина» і Радикальна партія.
58%
Відсоток спільних голосувань «Батьківщини» та Радикальної партії до виходу з коаліції
35%
Відсоток спільних голосувань «Батьківщини» та Радикальної партії після виходу з коаліції
Спільність голосувань У РАМКАХ коаліції та ПІСЛЯ ВИХОДУ з неї
«Батьківщина» та «Самопоміч»
«Самопоміч» та Радикальна партія
Наслідок розвалу коаліції
Головним наслідком розвалу коаліції стало зниження продуктивності законотворчої роботи парламенту. Аби виміряти цей показник, ми розділили діяльність парламенту на два приблизно однакові за тривалістю часові періоди, межею між якими був розпад коаліції.
15 місяців
Офіційно проіснувала коаліція «Європейська Україна» в парламенті
73% (479 законів)
Законів було прийнято в парламенті за час існування коаліції
27% (179 законів)
Законів було прийнято в парламенті за 15 місяців після виходу з коаліції частини фракцій
Верховна Рада перестала бути конвеєром для штампування законів. Однак
це відбулося не завдяки реформі парламенту, а через значно ускладнений процес прийняття колегіальних рішень, спричинений публічним виходом
із парламентської більшості кількох фракцій. Дієздатність парламенту
приймати закони навіть у такому форматі все ж свідчить про те, що
коаліція швидше жива, ніж мертва.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво»,
що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

Автори:
Олександр Неберикут
Аналітик ОПОРИ
Фото: ОПОРА

Редагування тексту: Анна Бондар

Оформлення матеріалу: Катерина Жемчужникова
Made on
Tilda