"Справа Білика":
Хто покараний за підкуп студентів?
Троє засуджених, 11 звільнених від відповідальності та ще п'ятеро підсудних. Серед них немає головного підозрюваного в організації підкупу виборців на місцевих виборах 2015 року Ростислава Білика. Два роки тому кандидату в депутати Чернівецької міської ради було вручено підозру щодо підкупу студентів, вчиненого групою осіб, однак Білика досі не покарано.
З чого все почалось?

На дільниці №730506 у студентському містечку в Чернівцях спостерігачі зафіксували масове фотографування виборчих бюлетенів. Під час розмови з виборцями, які фотографували бюлетені, з'ясувалось, що за голосування за «потрібний» номер партії їм пропонувалось від 300 до 450 гривень. Спостерігачі ОПОРИ склали акт про порушення, а виборців, які виявились студентами Чернівецького національного університету, опитали працівники міліції. Студенти, яких вдалось опитати, голосували за партію «Рідне місто» та кандидата Ростислава Білика.


Однак причетність до підкупу кандидат спростував, заявивши, що студенти проплачені, а він ніякого відношення до підкупу не має. За фактом звернення кількох осіб, в тому числі й спостерігачів ОПОРИ, щодо порушення виборчого законодавства на виборчій дільниці УМВС України відкрило кримінальне провадження за статтею 160 Кримінального кодексу України («Підкуп виборців»).
Хто покараний?
9 листопада 2015 року Шевченківський суд міста Чернівці увалив рішення про засудження 3-х студентів до трьох років позбавлення волі з випробувальним строком на один рік. Як з'ясувалось під час досудового розслідування, обвинувачені за гроші погодились на те, щоб знайти виборців, які за 350 гривень проголосують за певного кандидата у депутати.
З цією метою кандидат дав їм 20 тисяч гривень. Однак обвинувачені домовились між собою дати виборцям по 250 гривень.

Загалом правоохоронцями було опитано більше 100 свідків та в ході слідчих експериментів відтворено, як саме працювала схема з підкупу виборців.
У квітні 2017 року під час брифінгу в Чернівцях Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що низка свідків змінили свої покази, що поставило під загрозу розслідування кримінального провадження.


"Студенти, якщо я не помиляюся, з Житомира, Києва, змінили свої покази. Я можу помилятися в містах, але двоє з трьох точно поміняли свої покази. Це поставило під загрозу взагалі всю справу", – сказав Луценко.
"В контексті цієї справи варто розрізняти "відмову від показів" та "завідомо неправдиве показання". Дача показів підозрюваним щодо своїх дій не є його обов'язком. Навпаки, міжнародні акти з прав людини та стаття 63 Конституції України гарантують, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Таке право гарантується особі лише стосовно показів щодо себе та близьких їй осіб, а не всіх обставин справи, що стали їй відомими. У цьому кримінальному провадженні маємо ситуацію, коли особи давали покази, а потім змінили їх, заперечивши правдивість раніше даних свідчень. Це не можна трактувати як відмову давати показання або пояснення відповідно до статті 63 Конституції. Зміна показів означає, що або перші, або останні покази були неправдивими. Відповідно до статті 384 КК України завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого під час провадження досудового розслідування карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, а у випадку обвинувачення у тяжкому злочині (що стосується і підкупу виборців за попередньою змовою групою осіб) – виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Особа має право відмовитися давати покази та пояснення щодо себе та членів сім'ї або близьких родичів, але не стосовно дій інших осіб. Навряд чи Ростислав Білик був близьким родичем студентів, щодо яких було порушено провадження. Згідно зі статтею 385 КК України відмова свідка від давання показань карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців".
Ольга Коцюруба
Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА
Протягом квітня – травня 2017 року було закрито провадження і звільнено від кримінальної відповідальності 11 студентів Чернівецького національного університету у зв'язку з їхнім каяттям. Під час судових засідань вони зізнавались, що погоджувались на пропозиції знайомих, які були спостерігачами на виборах від ВО «Батьківщина», проголосувати за кандидата в депутати від партії «Рідне місто» Ростислава Білика. У день голосування вони ставили відмітку біля прізвища Білика, фотографували бюлетень на фоні паспорта та надсилали фото своїм знайомим.


За це вони мали отримати 250 гривень. Однак одержати гроші за голосування не встигли, оскільки посередники у підкупі були викриті.

Наразі тривають судові розгляди по 5 студентах, які за отримання неправомірної вигоди погодились голосувати за Білика. Свідком виступав спостерігач ОПОРИ Тарас Прокоп.

"Мене викликали на допит лише два рази. Причому не одразу, як почалась справа, а лише через рік. Зараз у суді – вдруге дав свідчення", – зазначив він.
А що там Білик?
27 жовтня 2015 року проведено обшук на квартирі Ростислава Білика та вручено підозру його дружині, оскільки сам кандидат уже був поза межами країни. Як говориться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року, підозрюваний в пішому порядку перетнув державний кордон України в пункті пропуску Росошани і вибув за межі України до Республіки Молдова.
29 жовтня 2015 року Білика було оголошено у розшук. По його справі було відкрите окреме кримінальне провадження, досудове розслідування здійснював Шевченківський райвідділ поліції Чернівецької області.
Лише в лютому 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У березні 2016 року, згідно з інформацією в Єдиному реєстрі судових рішень, слідчий звернувся до суду з клопотанням надати розшифровки з телефонів Ростислава Білика. У клопотанні слідчий посилається на те, що Білик з 22 жовтня по 25 жовтня 2015 року здійснював діяльність по пошуку та підкупу виборців.

27 травня 2016 року – кримінальне провадження щодо Ростислава Білика "для здійснення досудового розслідування доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у м. Київ" (Постанова першого заступника Генерального прокурора України Юрія Севрука). У той же день прокуратура зупинила досудове розслідування у зв'язку з невстановленням місцезнаходження Ростислава Білика.


18 липня 2016 року кримінальне провадження відновлено у зв'язку з тим, що утікач самостійно з'явився до правоохоронних органів і надав покази.
25 липня 2016 року старший прокурор Прокуратури м. Києва Олена Ковальчук закрила досудове розслідування у кримінальному провадженні у зв'язку з відсутністю в діянні Ростислава Білика складу кримінального правопорушення.

ОПОРА не погодилась із закриттям провадження і 5 вересня 2016 року спостерігач Тарас Прокоп, який є одним із заявників та свідком у справі підкупу, подав скаргу до Печерського районного суду м. Києва на дії прокуратури міста Києва.
Після звернення Громадянської мережі ОПОРА та розголосу у ЗМІ Генеральна прокуратура України поновила розслідування кримінального провадження щодо Ростислава Білика.
16 травня 2017 року старший слідчий в особливо важливих справах головного слідчого управління Національної поліції України постановив зупинити досудове розслідування у кримінальному провадженні у зв'язку з необхідністю перевірити інформацію Білика щодо його лікування в Ізраїлі у межах міжнародного співробітництва. Як говориться в ухвалі суду, Білик повідомив, що за межами України він не переховувався від органів досудового розслідування, а в період з 1 листопада 2015 року по 10 липня 2016-го проходив заплановане лікування ішемічної хвороби у клініці в Ізраїлі у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У підтвердження своїх показів депутат пред'явив незавірену ксерокопію (фотокопію) довідки, виданої медичною клінікою. За словами слідчого, під час досудового розслідування виникла необхідність у перевірці показів підозрюваного та отриманні інформації від компетентних органів Держави Ізраїль про те, чи лікувався Білик у клініці, та який був стан його здоров'я на момент потрапляння до медичного закладу.
У зв'язку цим було подано запит про надання міжнародно-правової допомоги у кримінальному провадженні. У свою чергу, адвокат Білика подав скаргу до Печерського районного суду міста Києва, зазначивши, що зупинення кримінального провадження є незаконними і таким, що безпідставно затягуює слідство, чим порушує права Білика на швидке розслідування кримінального правопорушення.
Відзначимо, що, згідно з ухвалою суду, досудове розслідування мало закінчитись 6 липня 2017 року і якщо до цього строку слідчий не зібрав би достатньо доказів, провадження було б закрите (стаття 219 частина 2 КПК України).

Печерський суд задовольнив скаргу захисника депутата, скасувавши постанову слідчого. Як зазначає представник ОПОРИ Тарас Прокоп, це остання згадка про «справу Білика» у Єдиному реєстрі судових справ, датована ще 11 серпня 2017 року.
Наразі Ростислав Білик є депутатом Чернівецької міської ради, членом комісії з питань бюджету та фінансів та відвідує засідання, бере участь у міських заходах. У грудні 2016 року він через суд домігся скасування наказу про його відрахування з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та поновився у докторантурі.
Ольга Коцюруба звернула увагу на те, що для протидії майбутнім виборчим правопорушенням, для ведення інформаційно-роз'яснювальних кампаній щодо недопущення продажу голосів представникам профільних громадських організацій та правоохоронним органам необхідні історії успіху.
"Яким чином можна переконати звичайного студента не продавати свій голос, якщо резонансні справи організаторів студентських підкупів не закінчуюються вироками? Дієві механізми кримінально-правової охорони виборчих прав, забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини є необxідними гарантіями проведення вільних та чесних виборів."
"Ситуація в країні залежить від політиків, яких ми обираємо. Якщо ми готові толерувати продаж голосів і продаватись, то ніколи нічого не зміниться. Я щиро сподіваюсь, що винні в підкупі рано чи пізно будуть покарані, щоб це стало наукою для інших. А до голосування на виборах треба ставитись відповідально, щоб потім не жалітися, яка погана у нас влада"
Тарас Прокоп
Спостерігач ОПОРИ
Післямова
Як зазначає радниця з юридичних питань ОПОРИ Ольга Коцюруба, провадження щодо розслідування підкупу виборців є одними з найважчих по здобуттю доказової бази. Одним з проблемних моментів є те, що особи, які залучені до піраміди підкупу, самі є суб'єктами злочину, таким чином, даючи покази, вони в той же час визнають свою вину.

"Громадянська мережа "ОПОРА" після комплексного дослідження у 2015 – 2016 роках судової практики та підстав закриття кримінальних проваджень щодо злочинів проти виборчих прав громадян виступила з ініціативою змін до статті 160 Кримінального кодексу.
Разом з Головним слідчим управлінням Національної поліції вдалося напрацювати законодавчу пропозицію, відповідно до якої особа, крім організаторів підкупу, яка добровільно до притягнення до відповідальності повідомила про вчинення злочину і сприяла його розкриттю, звільняється від кримінальної відповідальності. Законопроект планується подати на розгляд Парламенту як урядовий уже в жовтні 2017 року. Наразі закриття судом проваджень і у зв'язку з дійовим каяттям для осіб, які співпрацюють зі слідством, можна вважати позитивною практикою. Проте лише в тому випадку, якщо це сприятиме притягненню до відповідальності організаторів підкупу. У випадку, якщо головного фігуранта кримінального провадження так і не буде покарано, фактично це означатиме, що за вчинений підкуп відповідальності не поніс ніхто".
Автор
Альона Мельнікова
Made on
Tilda