Депутати фракції «Опозиційний блок»
найбільше ігнорують процес голосування.
У середньому вони пропустили 34% голосувань, які відбулися в парламенті за два з половиною роки.
Так само третину всіх голосувань проігнорували депутати групи «Воля народу» (33,7%), групи «Партія «Відродження» (30,6%), фракції ВО «Батьківщина» (29,4%) і позафракційні народні обранці (33%). Серед фракцій, які входили до парламентської коаліції «Європейська Україна», у ВО «Батьківщина» середній показник участі в голосуваннях є значно гіршим, ніж у решти колишніх партнерів по коаліції.

Найбільш дисциплінованими виявилися депутати фракцій
«Народного фронту» і Блоку Петра Порошенка, які в середньому пропустили близько 12% всіх голосувань.

У фракції ВО «Батьківщина» прикладом є
Сергій Євтушок, який пропустив 9,3% голосувань.
Натомість її лідер Юлія Тимошенко продемонструвала найгірший серед однопартійців результат участі в голосуваннях, пропустивши більше половини з них - 55,2%.

У «БПП» найкращий показник у Івана Спориша – лише 0,1% пропущених голосувань,
найгірший – у Віталія Чепиноги – 67,1% пропущених голосувань.

У «Народного фронту» прикладом є
Владислав Данілін (1% пропущених голосувань),
протилежний йому – Денис Дзензерський
(80,3% пропущених голосувань).

В «Самопомочі» найбільш дисциплінованим виявився Єгор Соболєв
(4,5% пропущених голосувань),
а найгірші показники в Семена Семенченка
(56,6% пропущених голосувань).

У Радикальній партії прикладом є
Тетяна Юзькова (3,1% пропущених голосувань),
найгірший результат у Юрія-Богдана Шухевича (40,4%).

У фракції «Опозиційний блок» найдисциплінованішим є Сергій Ларін,
який пропустив 9,9% голосувань.
Натомість його колега Юхим Звягільський продемонстрував найгірший серед однопартійців результат участі в голосуваннях,
пропустивши 93,1% з них.

У групі «Воля народу» прикладом є Сергій Шахов (4,5% пропущених голосувань),
антиприкладом – В'ячеслав Богуслаєв
(92,8% пропущених голосувань).

У групі «Партія «Відродження» найкращий результат участі в голосуваннях у Володимира Зубика (8,4% пропущених голосувань),
найгірший – у Валерія Писаренка (79,2%).

Серед позафракційних депутатів, якщо не брати до уваги Голову Верховної Ради Андрія Парубія, прикладом є мажоритарник Віктор Шевченко
з Івано-Франківської області
(1,6% пропущених голосувань).
Натомість Андрій Білецький з Києва
пропустив 98,4% усіх голосувань.

За показником письмової реєстрації народних депутатів на пленарних засіданнях найбільш дисциплінованою виявилась фракція «Народний фронт» (показник відвідуваності складає 86,37%). Друге місце розділили фракції «Блок Петра Порошенка» та «Об'єднання «Самопоміч»: 82,38% та 82,29%, відповідно. Показник у 80,49% участі в голосуванні депутатів продемонструвала фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Наступні сходинки рейтингу посіли фракція «Батьківщина» (77,84%), позафракційні депутати (75,10%) та «Опозиційний блок» (69,25%). Найменш дисциплінованими стали депутати груп «Партія «Відродження» (65,73%) та «Воля народу» (65,94%).

Згідно з письмовою реєстрацією, четверо депутатів були присутні на всіх пленарних засіданнях Верховної Ради VІІІ скликання.
Зокрема:

Ще двоє народних обранців не відвідали лише по одному пленарному засіданню. Натомість, вони були присутні на 322 із 323 засіданнях, що становить 99,69%.

Спроможність фракцій підтримувати належний рівень співпраці між собою залежить від їхнього рівня внутрішньо-фракційної дисципліни та досягнутого консенсусу щодо голосувань за законодавчі ініціативи.
Тож, з моменту набуття депутатських повноважень, найбільш дисциплінованою є фракція Радикальної партії Олега Ляшка – лише 15,51% депутатів голосують проти лінії фракції. Із показником у 17,41% наздоганяє фракція Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Третю позицію займають народні обранці Об'єднання «Самопоміч» – всього 19,02% невідповідних голосувань. Найбільше не співпадає із загальною партійною позицією голосування позафракційних депутатів – 34,39%, парламентарів фракцій «Блок Петра Порошенка» – 28,78% та «Опозиційного блоку» – 28,41%.

При цьому в кожній фракції є депутати-бунтарі, які голосують найменш дисципліновано і найчастіше відхиляються від узгодженої її позиції. Вони не сприймаються як загроза, якщо фракції вдається забезпечувати стабільну лояльність більшості своїх членів.

Найбільшим цей показник є у фракції «Блок Петра Порошенка», де розходження депутата Віталія Чепиноги з позицією більшості його однопартійців складає 76,9% (2 360 разів з часу набуття депутатських повноважень). Наступними йдуть група «Партія «Відродження» і фракція «Народного фронту», де розходження сягає 64,14% (Василь Гуляєв) та 63,32% (Денис Дзензерський), відповідно. В «Опозиційному блоці» найбільшим бунтарем залишається Ігор Шурма – 62% голосувань проти лінії фракції. Член групи «Воля народу» Володимир Литвин голосує проти лінії фракції, до якої входить, у 45% випадків. У фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляшка найвищі показники розходження окремих депутатів з позицією однопартійців не перевищують 40% (у Радикальній партії Артем Вітко – 34,2%, у «Самопомочі» Тетяна Острікова – 29,21%, у «Батьківщині» Андрій Кожем'якін – 30,19%).